Рефрактокератометрія

Наскільки добре ми бачимо, чи є порушення зору і які - можна визначити за допомогою такого методу, як рефрактометрія. Це офтальмологічний метод діагностики, який проводиться з допомогою спеціальних приладів. 

Те, наскільки добре ми бачимо, залежить від багатьох факторів: стану рогової оболонки, кришталика, відстані між ними, розмірів ока та інших.

Здатність ока заломлювати зображення називається рефракцією. В нормі світловий пучок повинен попадати в центр сітківки, на центральне заглиблення – макулу. Але якщо він заломлюється:

• до сітківки - ми погано бачимо далекі предмети;

• після сітківки - розпливчастим стає все, що знаходиться поблизу.

У першому випадку йдеться про короткозорість (позначається терміном «міопія»). У другому випадку говорять про далекозорість (гіперметропію).

Можливий ще один тип порушення рефракції – астигматизм. При цьому викривляється рогівка, а заломлення світлових променів спотворюється, зображення здається розмитим.

Кожне з порушень можна відкоригувати, щоб покращити гостроту зору. Але спочатку необхідно визначити порушення та їх ступінь – зробити рефрактометрію.

Проведення рефрактометрії офтальмологи рекомендують при:

• погіршенні гостроти зору в будь-якому віці, підозрі на короткозорість, далекозорість та астигматизм;

• порушенні гостроти зору у пацієнтів похилого віку, при підозрі на вікову далекозорість (пресбіопію);

• двоїнні в очах, нечіткості зору;

• плануванні операцій на очах для розробки тактики її проведення;

• оцінці ефективності проведеної операції в ході реабілітації після неї.

Необхідність у підготовці визначається лікарем індивідуально. Так, при процедурі без розширення зіниці підготовка не потрібна. А якщо потрібні краплі, що розширюють око, то офтальмолог може порекомендувати застосовувати їх протягом трьох днів до процедури вранці і ввечері. Вид крапель та їх дозування підбирається лікарем.

Робиться процедура на прийомі в офтальмолога, амбулаторно. Все відбувається у кілька етапів:

• пацієнт сідає перед рефрактометром;

• підборіддя розташоване на спеціальній підставці приладу, а лоб упирається у верхню планку;

• лікар допомагає пацієнту прийняти потрібне положення, може трохи коригувати нахил та поворот голови;

• необхідно дивитися на зображення з різною різкістю, які з'являються у спеціальному вікні приладу;

• кожне око обстежується окремо, а відразу після процедури апарат роздруковує всі параметри для оцінки гостроти зору.