Лікування катаракти

Катарактою називають помутніння кришталика різної щільності та інтенсивності. Кришталик в нормі прозорий з народження. Він позбавлений судин та нервових закінчень, і є оптичною лінзою ока. Він складається з води, мінеральних речовин і білків, що і дозволяє нам добре бачити.

Помутніння кришталика виникає у кожної людини в різні періоди її життя і є, у більшості випадків, фізіологічним процесом за винятком вроджених та травматичних катаракт.

Оскільки кришталик знаходиться під внутрішньоочною рідиною, він живиться дифузно мікроелементами, вітамінами, що потрапляють до організму з їжею.

Тому його прозорість залежить від багатьох факторів, таких як:

• рівень життя,
• харчування,
• умови праці,
• травматичні ушкодження ока,
• різні запальні захворювання ока,
• ендокринні розлади - діабет, що веде до порушення обміну речовин у всьому організмі.

При зміні прозорості кришталика виділяють кілька стадій катаракти:

• початкову;
• незрілу;
• зрілу;
• перезрілу.

При цьому навколишні об'єкти при різних стадіях катаракти візуалізуються по-різному (від "розпливчастого" зображення об'єкта до повної втрати чіткості, аж до його обрисів).

Стареча катаракта - це найбільш поширений тип катаракт, тому в молодому віці вона зустрічається вкрай рідко і то при наявності супутніх захворювань (некомпенсований діабет, ревматизм, травми, перенесена хіміотерапія, вплив токсинів, іонізуюча радіація тощо).

При набухаючій катаракті відбувається порушення проникності передньої капсули кришталика, білкова субстанція якої просочується внутрішньоочною рідиною і збільшується в об'ємі. Це, в більшості випадків, призводить до факоморфічної глаукоми. Глаукома при цьому вторинна, але також призводить до абсолютної сліпоти і тому не менш небезпечна. Тому в рекомендаціях слід зазначити вимірювання внутрішньоочного тиску і товщини кришталика після сорока років, а також при перших симптомах катаракти.

Вторинна катаракта виникає при помутніннях задньої капсули кришталика у пацієнтів, яким вже була виконана операція з видалення кришталика та імплантована штучна інтраокулярна лінза (ШОЛ). При цьому відсоток помутнінь варіює від декількох сотих до кількох десятих і залежить від матеріалу інтраокулярної лінзи.

Найменше помутнінь задньої капсули (соті частки відсотка) викликає гідрофобний матеріал.

Для діагностики даного захворювання офтальмолог використовує огляд за допомогою щілинної лампи (біомікроскопія очей). Додатково досліджують очне дно, гостроту і поля зору, вимірюють внутрішньоочний тиск. При необхідності виконують УЗД.

З урахуванням поширеності захворювання серед людей похилого віку, потрібно дотримуватися таких правил:

• регулярно консультуватися у офтальмолога (2 рази на рік) після 60 років;

• користуватися сонцезахисними окулярами в погожі дні;

• повноцінно харчуватися;

• своєчасно лікувати хронічні захворювання (діабет, гіпертонію і т.д.);

• дотримуватися заходів індивідуальної безпеки при роботі на шкідливих виробництвах;

• не піднімати тяжкості.

На стадії початкової та незрілої катаракти лікарі призначають медикаментозне лікування. Єдиний ефективний спосіб лікування при катаракті - хірургічне втручання.