Задишка при фізичному навантаженні або в спокої;
Лікування хронічної легеневої гіпертензії
Хронічна легенева гіпертензія – це стійке підвищення тиску в легеневих артеріях, що призводить до перевантаження правих відділів серця та зниження ефективності кровообігу в легенях.
Причини легеневої гіпертонії
Легенева гіпертензія поділяється на п'ять груп, залежно від причини:
-
група 1- легенева артеріальна гіпертензія внаслідок вживання деяких дієтичних та заборонених препаратів, спадкової схильності, вроджених вад серця, склеродермії, системного червоного вовчаку, захворювань печінки тощо;
-
група 2 - легенева гіпертензія, спричинена лівосторонньою вадою серця;
-
група 3 - легенева гіпертензія, спричинена захворюванням легень – ХОЗЛ, легеневий фіброз, обструктивне апное уві сні, тривале перебування на великій висоті у людей, які схильні до більш високого ризику легеневої гіпертензії;
-
група 4 - тромбоемболічна легенева гіпертензія, спричинена хронічними тромбами чи іншими порушеннями зсідання крові;
-
група 5 - вторинна легенева гіпертензія, спричинена іншими захворюваннями, такими як захворювання крові, запальні захворювання, порушення обміну речовин, захворювання нирок.
У міру дорослішання збільшується ризик розвитку хронічної легеневої гіпертензії. Захворювання найчастіше діагностується у людей віком від 30 до 60 років. Однак ідіопатична форма найчастіше зустрічається у молодих людей.
Симптоми легеневої гіпертензії
Втома, слабкість, зниження працездатності;
Біль або дискомфорт у грудній клітці;
Синюшність губ та кінчиків пальців (ціаноз);
Набряки ніг, стоп та живота;
Прискорене серцебиття (тахікардія);
Запаморочення або непритомність у важких випадках;
Почуття слабкості та швидкої стомлюваності при незначних фізичних навантаженнях.
Лікування та діагностика легеневої гіпертензії
Легеневу гіпертензію складно діагностувати на ранній стадії, тому її рідко виявляють при звичайному медичному огляді. Навіть симптоми пізнішої стадії легеневої гіпертензії часто схожі з іншими захворюваннями серця та легень.
Лікар проводить медичний огляд та ставить питання про медичний та сімейний анамнез. Після чого призначаються медичні дослідження, які допоможуть поставити діагноз "легенева гіпертензія" та визначити її причину. Тести на легеневу гіпертензію можуть включати:
-
аналізи крові;
-
рентгенограму грудної клітки;
-
електрокардіограму (ЕКГ);
-
ехокардіограму;
-
комп'ютерну томографію (КТ);
-
спірографію - тест легеневої функції (вимірює, скільки повітря можуть утримувати легені, а також потік повітря в легені та з них);
-
генетичні тести (якщо результат тесту позитивний, лікар може порадити пройти обстеження та інших членів сім'ї).
На етапі розвитку медичної науки вже розроблено ефективні фармакологічні методи контролю легеневої гіпертензії. Головне – вчасно призначити лікування, тому що при декомпенсації препарати не є ефективними.
Якщо легенева гіпертензія спричинена іншим захворюванням, необхідно по можливості усунути основну причину.
Наші лікарі
Давай піклуватись
про здоров’я: