Лікування холециститу

Холецистит - це запальне захворювання жовчного міхура. Його розвиток зазвичай відбувається повільно, поступово і практично непомітно. За статистикою, найчастіше холециститом хворіють жінки у віці від 45 років.

Холецистит може виникнути і розвинутися на тлі жовчнокам'яної хвороби, коли камені  в жовчному міхурі пошкоджують його стінки і ускладнюють нормальний процес відтоку жовчі. Його також можуть викликати паразити. У багатьох хворих холециститом лікарі знаходять в жовчі інфекцію (кишкову паличку, стрептокок тощо). Запалення також може спровокувати затікання ферментів підшлункової залози в жовчний міхур при панкреатиті. Причиною гострого запального процесу іноді стає травма жовчного міхура.

Однак набагато частіше до холециститу призводять:

• неправильне харчування;
• часті запори;
• переїдання;
• знижений імунітет;
• хронічні інфекції;
• дискінезія жовчних шляхів;
• низька фізична активність;
• порушення обміну речовин.

При холециститі запалюються слизова оболонка та інші структури жовчного міхура. Гостра форма захворювання розвивається протягом 2-3 тижнів, але іноді триває до 2 місяців.

Під впливом різних факторів (причини хвороби, наявності інфекції, конкрементів, часу початку лікування) можуть розвиватися різні форми гострого холециститу: флегмонозний, гангренозний та деструктивний. Вони проявляються вираженою симптоматикою і здебільшого вимагають госпіталізації пацієнта та проведення хірургічного лікування. Катаральний холецистит піддається медикаментозній терапії в амбулаторних умовах.

Також хвороба може перейти у хронічну форму. Її симптоми менш виражені, але можуть посилюватись при загостренні.

Ускладненнями холециститу можуть бути:

• водянка жовчного міхура;
• запалення жовчних проток;
• гнійний та некротичний процес у жовчовивідних шляхах;
• спайковий процес у черевній порожнині;
• жовтяниця;
• печінкові кольки;
• розрив жовчного міхура;
• перитоніт.

У більшості випадків при розвитку ускладнень виникає загроза для життя пацієнта і потрібне термінове хірургічне лікування.

При розвитку гострого холециститу пацієнт звертається до гастроентеролога через сильний біль у животі. Розпитавши про симптоми, лікар проводить огляд, пальпує живіт. Це дозволяє припустити, яке захворювання турбує пацієнта.

Для уточнення діагнозу проводять:

• УЗД черевної порожнини;
• комп'ютерну томографію;
• холецистохолангіографію – рентген жовчного міхура та проток з контрастом;
• фіброгастродуоденоскопію (зондування) – ендоскопічне дослідження стравоходу та шлунка;
• аналіз жовчі;
• аналізи крові та сечі.

Які дослідження необхідні пацієнту, лікар вирішує індивідуально після вивчення скарг, історії хвороби та проведення огляду.

Залежно від форми та ступеня тяжкості захворювання застосовують різні методи лікування. Холецистит лікується як медикаментозними засобами, так й хірургічно. Операції проводять при ускладнених формах, коли розвивається гнійний чи некротичний процес, запалення передається на суміжні органи. Також показанням до хірургічного втручання може бути жовчнокам'яна хвороба.

При гострому холециститі або загостренні хронічного може знадобитися госпіталізація. У стаціонарі проводять медикаментозну терапію та фізіотерапевтичні процедури. Також рекомендують дотримуватися суворої дієти.

При хронічному холециститі теж необхідно дотримуватися лікувальної дієти. Крім цього призначають спазмолітики, жовчогінні, ферментні та інші препарати. 

Медикаментозне лікування ефективне лише при деяких формах холециститу. Його можуть призначити при гострому катаральному холециститі та хронічному. При цьому програма терапії визначається за результатами обстеження.

Залежно від причини хвороби, наявності інфекції, вираженості больового синдрому тощо, пацієнту можуть прописати:

• антибактеріальні;

• антигельмінтні;

• жовчогінні препарати;

• спазмолітики;

• холекінетики;

• холелітолітики;

• прокінетики та інші ліки.

Самостійно підбирати медикаментозне лікування не можна, оскільки це може призвести до серйозних ускладнень.

Щоб знизити ймовірність розвитку холециститу, рекомендують не допускати застою жовчі в жовчному міхурі, а також своєчасно лікувати всі захворювання шлунково-кишкового тракту. 

Профілактикою холециститу вважаються: 

• регулярна фізична активність;
• дробове харчування (частий прийом їжі невеликими порціями);
• виключення або мінімальне вживання жирних, смажених, копчених і рафінованих продуктів;
• відмова від куріння і вживання алкоголю.