Лікування баланопоститу

Баланопостит – захворювання запального характеру, що вражає головку пеніса та крайню плоть з внутрішньої сторони. Ключовим фактором розвитку хвороби є патогенна мікрофлора. Ця патологія у 70-80% випадків зустрічається у хлопчиків (дитячий та підлітковий вік), але може вражати і дорослих чоловіків. Захворювання небезпечне своїми ускладненнями - еректильна дисфункція, простатит, запалення сечовивідного каналу. Через це важливо максимально швидко звертатися за спеціалізованою допомогою. У разі виникнення перших ознак захворювання варто проконсультуватися з урологом.

Баланопостит – запальне захворювання, причиною якого є мікроорганізми.
Збудниками патології можуть бути як бактерії, які в нормі присутні в ділянці головки пеніса (стафілококи, стрептококи, кишкова паличка), так і специфічні патогени.
Важливим фактором, що впливає на ризик розвитку хвороби є зниження імунітету.
Такий стан може бути наслідком:

• Загострення хронічних соматичних захворювань;
• Частих стресів;
• Цукрового діабету та/або метаболічного синдрому;
• Прийому медикаментів, що пригнічують функцію імунітету;
• Супутня патологія сечостатевої системи (пієлонефрит, цистит) збільшує ризик проникнення бактерій у крайнє тіло, що приводить до розвитку запального процесу.

Запалення крайньої плоті та головки пеніса – типовий запальний процес, який супроводжується п'ятьма характерними ознаками:

• почервоніння;
• біль;
• локальне підвищення температури;
• набряклість;
• порушення функції.

Вираження симптоматики залежить від збудника захворювання, індивідуальних особливостей та стану імунітету. Крім зазначених вище симптомів, баланопостит супроводжується такими ознаками:

• Свербіння та печіння в патологічній ділянці;
• Поява нальоту на головці пеніса;
• Передчасне сім'явипорскування та дискомфорт під час статевого контакту;
• Серозні або гнійні виділення з неприємним запахом при оголенні крайньої плоті;
• Утворення виразок та мокнуття шкіри в патологічній ділянці;
• Хворобливий і частий сечопуск.

У разі зазначених ознак терміново потрібно проконсультуватися з урологом.

Діагностика баланопоститу – це насамперед клінічний огляд хворого урологом. Лікар візуально оглядає статевий член, оцінює скарги та збирає анамнез. Для вибору раціонального антибактеріального засобу виконується антибіотикограма. На основі одержаних результатів уролог складає план лікування конкретного
пацієнта.
У 60-70% випадків лікування запалення проводиться консервативним шляхом. Суть терапії зводиться до знищення збудника та усунення симптомів.
Вибір конкретного медикаменту залежить від результатів лабораторних досліджень, що передбачають визначення збудника.
При частому рецидивуванні баланопоститу може виконуватися хірургічне втручання.
Оптимальною операцією є циркумцизія, тобто обрізання крайньої плоті із оголеннямт головки статевого члена.

Специфічної профілактики баланопоститу немає. Для зменшення ризиків розвитку хвороби потрібно дотримуватись правил гігієни, вчасно лікувати захворювання, уникати хаотичних статевих зв'язків.
Ефективним методом профілактики вважають операцію циркумцизію, яку проводять дітям у ранньому віці.