Синусит - загальна назва хвороб придаткових пазух носа внаслідок інфікування. Назва походить від порожнин, розташованих в товщі черепних кісток, які називаються синусами. У людини їх сім: лобові, верхньощелепні, решітчасті - парні і одна клиноподібна. Вони служать для того, щоб повітря, проходячи через ніс, зігрівалося і зволожувалось, утворюють характерні риси обличчя, створюють певний тембр голосу.
Всі синуси пов'язані з носовою порожниною невеликими отворами. Якщо отвір закривається (нежить, набряк), то повітря з закритого синуса надходить в кров, а порожнина наповнюється запальною рідиною, де активно розмножуються бактерії. Гайморит, фронтит, етмоїдит - все це синусити, при яких запальний процес виникає в різних ділянках пазух.
ПРИЧИНИ РОЗВИТКУ СИНУСИТУ
Причинами синуситів в 90-98% випадків є віруси. Невеликий відсоток виникнення синуситу відводиться на бактерії, які зазвичай нешкідливі і присутні в носі і горлі, наприклад, стрептокок, золотистий стафілокок та інші штами, а при попаданні на «поживне середовище» під час блокування носових ходів і запалення, вони розвиваються в повну силу. Алергія на плісняві грибки також може бути причиною синуситів.
Сприяючими факторами для розвитку синуситів є:
- порушення відтоку слизу в результаті набряку слизової оболонки;
- поліпи або аденоїди;
- викривлення носової перегородки;
- тонзиліт;
- риніт;
- карієс.
До додаткових факторів розвитку синуситу також можна віднести гіпотиреоз, гастроезофагеальну рефлюксну хворобу, муковісцидоз (підвищена в'язкість мокротиння), проблеми з яснами, зміни атмосферного тиску під час плавання або польоту, сигаретний дим і інші забруднення повітря.
Маленькі діти під час становлення імунної системи дуже схильні до простудних захворювань, вони можуть хворіти до 8-12 раз на рік. Проте, у дітей, віком до 9 років, дуже рідко зустрічається істинний синусит.
СИМПТОМИ СИНУСИТУ
Симптоми синуситів схожі як і при застуді – це слабкість, підвищена температура, нездужання. Для гострого і хронічного синуситу притаманні:
- закладене носове дихання, як правило, з одного боку;
- погіршення нюху;
- виділення гнійного мокротиння, іноді з кров'ю;
- головний біль;
- сухий кашель, що виникає вночі;
- почервоніння ділянок над запаленою пазухою.
Для фронтиту (лобна пазуха) характерним є біль над переніссям, в районі лоба, для етмоїдиту (решітчастий лабіринт) - біль за очима, для гаймориту (верхньощелепна пазуха) - біль під очима, в області щік. Якщо ж у пацієнта сфеноїдит (клиноподібна пазуха), то біль проявляється в районі потилиці або чола.
Якщо у дитини є гнійні виділення і сухий нічний кашель більше ніж 10 днів, варто задуматися про наявність синуситу.
ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ СИНУСИТУ
Якщо з'явилися симптоми синуситу і вони не проходять кілька днів, посилюються, хвороба загострюється, супроводжується високою температурою, необхідно порадитися з лікарем- отоларингологом. Важливо розповісти лікаря про останні захворювання, травми голови, стоматологічні процедури, про прийняті ліки, про алергічні реакції.
Далі, під час фізичного огляду, лікар виявляє локалізацію хворобливих ділянок і інші ознаки синуситу. Застосовуючи риноскопію, можна виявити навіть дуже незначні відхилення і структурні проблеми носових ходів і перегородки, наявність поліпів, взяти мазки для досліджень.
З огляду на все вищесказане, пацієнтам слід усвідомити, що найкраща профілактика синуситів - уникнути застуди і грипу, а діагностикою та лікуванням такого підступного захворювання, як синусит, повинен займатися тільки лікар-отоларинголог. Адже різні синусити лікуються по-різному, враховуючи причину і тип синуситу. При лікуванні синуситу важливо домогтися зменшення набряку і больових відчуттів, усунення інфекції, видалення застою і забезпечення дренажу носових пазух.
Для запису на консультацію до отоларинголога телефонуйте за номером (068) 752 52 52.