Головна ЛОР (отоларингологія) Лікування аденоїдиту

Лікування аденоїдиту

Name: Лікування аденоїдиту
Brand: Оксфорд Медікал
SKU: 43243

Записатися на консультацію

Причини Класифікація Симптоми Діагностика та лікування Переваги Лікарі Відгуки

Аденоїдит - це запалення глоткових мигдаликів (аденоїдів), які розташовані в носоглотці. Часто виникає у дітей 3-10 років, але може турбувати й лорослих при хронічному перебігу.

Причини розвитку аденоїдиту

Часті ГРВІ, грип;
Збільшення аденоїдів (аденоїжна гіпертрофія);
Ослаблений імунітет;
Хронічні захворювання ЛОР-органів (риніт, тонзиліт, гейморит);
Алергії.

Класифікація аденоїдиту

За перебігом

Гострий аденоїдит:

Тривалість: до 2 тижнів;
Причини: вірусна аб бактеріальна інфекція;
Симптоми: висока температура, біль у горлі, нежить, кашель, набряк носоглотки.

Підгострий аденоїдит:

Тривалістю: 2-4 тижні;
Часто розвивається після гострої форми, особливо якщо лікування було неповним;

Хронічний аденоїдит:

Триває понад місяць;
Супроводжується періодичними загостреннями;
Може спричинити порушення слуху, часті отити, затримку розвитку дитини.

За ступенем збільшення аденоїдів

1 ступіни

Аденоїди закривають 1/3 носоглотки;
Легка закладеність носа вночі.

2 ступінь

Аденоїди перекривають 1/2 носоглотки;
Утруднене дихання вдень і вночі, хропіння, носовий голос.

3 ступінь

Аденоїди майже повністю перекривають носоглотку;
Постійне дихання ротом, порушується сон, апетит, мова.

За формою перебігу (при хронічному процесі)

Катаральна форма - незначне запалення, періодичний набряк;
Ексудативна (слизово-гнійна) - тривалі виділення з носа;
Гнійні форми - постійне нагноєння, важчий перебіг.

Симптоми аденоїдиту

Постійна або часта закладеність носа;

Слизові або гнійні виділення з носа;

Дихання ротом, особливо вночі;

Гугнявий голос ("говорить в ніс");

Часті отити, біль у вусі;

Підвищення температури тіла (при гострому аденоїдиті);

Хропіння під час сну.

Діагностика та лікування аденоїдиту

Діагноз виставляється на підставі даних про захворювання та життя, скарг дитини та батьків, результатів методів дослідження. Лабораторні тести відіграють роль допоміжних методів та дозволяють визначитися з терапевтичною тактикою.

Ціль лікування - усунення вогнища інфекції, запобігання переходу процесу в хронічний стан, його поширення в прилеглі структури. Для цього призначається консервативна терапія, фізіотерапевтичні процедури. У важких випадках показано оперативне лікування.