Опік – пошкодження тканин, яке викликається місцевою дією високої температури (більш ніж 55-60 С), електричним струмом, речовинами хімічного походження, світловим та іонізуючим випромінюванням.
Найпоширенішою травмою є опіки легкого характеру. На відміну від них, важкі опіки займають другу сходинку за кількістю смертельних випадків у внаслідок нещасного випадку, та поступаються лише дорожньо-транспортним пригодам.
ВИДИ ОПІКІВ
Класифікують їх у різні групи. Залежно від локалізації розрізняють:
Залежно від глибини ураження розрізняють наступні види опіків:
I ступінь – поверхневе пошкодження шкіри, яке проявляється появою почервоніння, незначного набряку, пекучих больових відчуттів. Одужання настає за 2-4 дні та опік безслідно заживає;
II ступінь – ушкодження поверхневих шарів шкіри. У цьому випадку виникають пекучі болі, поява пухирців невеликих розмірів, наповнених солом’яно-жовтою рідиною. Гояться вони у термін 1-2 тижні та не залишають за собою рубцевих змін;
III ступінь - ураження як поверхневих, так і глибших шарів шкіри. За глибиною пошкодження виділяють ІІІА та ІІІВ ступені;
IV ступінь - обвуглення шкіри та підлягаючих шарів (підшкірно-жирова клітковина, кістки і м'язи).
Опіки I-IIIА ступеня ще називають поверхневими. Їх можна лікувати амбулаторно при відсутності симптомів нагноєння. Опіки ІІІБ і IV ступеня вимагають висічення некротизованої зони з подальшою пластикою шкіри.
Залежно від типу пошкодження виділяють такі опіки:
термічні - полум'ям, рідиною, парою, розжареними предметами;
хімічні – кислотою, лугом, солями важких металів;
променеві;
опіки електричного характеру.
Цей поділ важливий для кращого розуміння механізму ураження та способу лікування.
СИМПТОМИ ОПІКІВ
Опіки невеликої площі перебігають найчастіше в формі місцевого ураження. Діяльність інших органів залишається не зміненою. Опіки I ступеня характеризуються утворенням еритеми (почервоніння). Опіки II ступеня характеризуються везикулами (невеликими пухирцями), а от опікам III ступеня властиві так звані булли – великого розміру бульбашки, які характеризуються злиттям. Під час відшарування шкіри, мимовільного розтину чи оголення поверхні міхура видно ерозію (яскраво- червоного кольору поверхня, що кровоточить).
Глибокі опіки характеризуються утворенням некротизованої ділянки.
ЛІКУВАННЯ ОПІКІВ
Перш за все потрібно надати першу медичну допомогу. Вона полягає у припиненні контакту з уражаючим агентом, охолодженні ділянки протягом 10-15 хв та накладанні сухої пов’язки. Категорично заборонено наносити на місце опіку жирні креми, мазі та масла. Це лиш усугубляє процес, створюючи над поверхнею рани щільну плівку, яка не дозволяє теплу виходити з зони ураження та сприяє його поширенню на близько лежачі тканини.
Хімічні опіки необхідно промивати проточною водою. Якщо ураження виникло внаслідок дії лужної рідини - рекомендовано застосування лимонної кислоти, а якщо внаслідок дії кислоти – використовувати слабкий содовий розчин. Після цього необхідно звернутись за медичною допомогою.
У медичному центрі «Оксфорд Медікал Тернопіль» лікуванням опіків займається хірург, який підбере правильну методику та допоможе швидко і безболісно усунути симптоми.
Для отримання більш детальної інформації телефонуйте за номером (068) 752 52 52.