Лікування захворювань, спричинених золотистим стафілококом в Тернополі

Золотистий стафілокок (лат. Staphylococcus aureus) - грампозитивна бактерія. За різними статистичними даними 20-40% людей є носіями цього мікроорганізму, який знаходиться на шкірі або слизових верхніх дихальних шляхів.

Причини стафілококової інфекції

Золотистий стафілокок здатний спровокувати близько 120 захворювань - від легких дерматологічних проблем до інфекційно-токсичного шоку. Також цей мікроорганізм є основною причиною спалахів внутрішньолікарняної інфекції і розвитку післяопераційних ускладнень.

Бактерія стійка в навколишньому середовищі. Вона може до 12 годин знаходиться в умовах повного сонячного освітлення, здатна протягом 10 хвилин витримувати температуру в 1500С, не гине в етиловому спирті і перекису водню.

Золотистий стафілокок входить до складу умовно-патогенної мікрофлори шкірних покривів і слизових людського організму. Однак він не провокує захворювань, поки не проникне в системний кровотік. Але навіть цього не завжди достатньо. Головним поштовхом до розвитку інфекційного процесу служить зниження імунітету.

Передача мікроорганізму відбувається або через безпосередній контакт, або повітряно-крапельним шляхом. І лише зрідка через продукти харчування (м'ясо, риба, яйця, молочні продукти) і медичний інструментарій.

Види стафілококової інфекції

Крім бактерії, хворобу можуть спровокувати її токсини, зокрема це: 

• інфекційно-токсичний шок;

• гастроентерит (харчова токсикоінфекція);

• синдром ошпареної шкіри.

Сама ж бактерія здатна вражати різні органи і системи, тому клінічна картина залежить від того, яке захворювання вона викликала.

Шкіра. Піодермії - фолікуліт, фурункули, карбункули, гідраденіт, вульгарний сикоз, гнійні рани.

Дихальна система. Гострі та хронічні синусити, риніт, ларингіт, бронхіт, пневмонія, тонзиліт і фарингіт.

Опорно-рухова система. Гострий і хронічний остеомієліт, септичний артрит.

Сечостатева система. Цистит, нефрит, вульвовагініт, епідидиміт.

Нервова система. Менінгіт.

Кров. Сепсис.

Серцево-судинна система. Гострий інфекційний ендокардит.

Органи зору. Кон'юнктивіт.

Діагностика та лікування золотистого стафілококу

Для виявлення золотистого стафілококу використовують широкий спектр обстежень.

Клінічний аналіз крові. Неспецифічні ознаки запалення - підвищення ШОЕ, лейкоцитоз і зсув формули вліво.

Клінічний аналіз сечі. При циститі - поява лейкоцитів і епітелію, при патологіях нирок можливе виявлення білка.

Бактеріоскопічне дослідження. Отриманий матеріал (гній, біологічні рідини, випорожнення) наносять на предметне скло, просушують і фарбують по Граму. Мазки досліджують під мікроскопом. Виявляють кластери стафілококів і нейтрофіли.

Культуральний метод. Матеріал висівають на живильні (кров'яний агар) і селективні середовища в чашки Петрі. Після дводобової інкубації можна виявити колонії золотистого стафілокока. Крім того, визначають чутливість вирощеного штаму до антибіотиків.

ПЛР. Ідентифікація збудника при наявності його ДНК.

Серологічне дослідження (ІФА і РНГА). Проводять при хронічних процесах або тривалому лікуванні антибіотиками. Визначають титр антитіл до видоспецифічних антигенів.

Основу лікування становить антибіотикотерапія. Препарат підбирають, виходячи з даних аналізу на чутливість збудника. Проблема терапії стафілококової інфекції полягає в здатності мікроорганізму швидко мутувати і виробляти стійкість до антибіотиків. Методи симптоматичного лікування залежать від конкретної форми захворювання.

Для запису до лікаря-інфекціоніста телефонуйте (0352) 52 52 52.