- Хворі люди з активною інфекцією.
- Безсимптомні носії стафілокока (бактерія може жити на шкірі, у носоглотці, кишківнику).
- Заражені предмети, харчові продукти.
Лікування захворювань, спричинених золотистим стафілококом
Золотистий стафілокок може викликати широкий спектр захворювань, від легких шкірних інфекцій до небезпечних для життя станів. Його патогенність пов'язана з виробленням токсинів і здатністю протистояти імунній системі та антибіотиками.
Причини стафілококової інфекції
Причини стафілококової інфекції пов'язані з потраплянням у організм бактерій роду Staphylococcus та створенням умов, сприятливих для їх розмноження.
Джерела інфекції
Шляхи зараження
- Контактний - через дотик, рукостискання, використання спільних предметів.
- Повітряно-крапельний - при кашлі, чханні, розмові.
- Аліментарний - вживання зараженої їжі чи води.
- Через пошкоджену шкіру та слизові - порізи, подряпини, опіки, післяопераційні рани.
- Медичний (штучниий) - при ін'єкціях, катетеризації, хірургічних втручаннях.
Фактори що сприяють розвитку інфекції
- Ослаблений імунітет (після хвороб, при ВІЛ, хронічних захворюваннях).
- Порушення цілісності шкіри та слизових.
- Тривале лікування антибіотиками (дисбактеріоз).
- Цукровий діабет.
- Стреси, перевтома, недосипання.
Види стафілококової інфекції
Крім бактерії, хворобу можуть спровокувати її токсини, зокрема це:
-
інфекційно-токсичний шок;
-
гастроентерит (харчова токсикоінфекція);
-
синдром ошпареної шкіри.
Сама ж бактерія здатна вражати різні органи і системи, тому клінічна картина залежить від того, яке захворювання вона викликала.
- Шкіра. Піодермії - фолікуліт, фурункули, карбункули, гідраденіт, вульгарний сикоз, гнійні рани;
- Дихальна система. Гострі та хронічні синусити, риніт, ларингіт, бронхіт, пневмонія, тонзиліт і фарингіт;
- Опорно-рухова система. Гострий і хронічний остеомієліт, септичний артрит;
- Сечостатева система. Цистит, нефрит, вульвовагініт, епідидиміт;
- Нервова система. Менінгіт;
- Кров. Сепсис;
- Серцево-судинна система. Гострий інфекційний ендокардит;
- Органи зору. Кон'юнктивіт.
Діагностика та лікування золотистого стафілококу
Для виявлення золотистого стафілококу використовують широкий спектр обстежень.
Клінічний аналіз крові. Неспецифічні ознаки запалення - підвищення ШОЕ, лейкоцитоз і зсув формули вліво.
Клінічний аналіз сечі. При циститі - поява лейкоцитів і епітелію, при патологіях нирок можливе виявлення білка.
Бактеріоскопічне дослідження. Отриманий матеріал (гній, біологічні рідини, випорожнення) наносять на предметне скло, просушують і фарбують по Граму. Мазки досліджують під мікроскопом. Виявляють кластери стафілококів і нейтрофіли.
Культуральний метод. Матеріал висівають на живильні (кров'яний агар) і селективні середовища в чашки Петрі. Після дводобової інкубації можна виявити колонії золотистого стафілокока. Крім того, визначають чутливість вирощеного штаму до антибіотиків.
ПЛР. Ідентифікація збудника при наявності його ДНК.
Серологічне дослідження (ІФА і РНГА). Проводять при хронічних процесах або тривалому лікуванні антибіотиками. Визначають титр антитіл до видоспецифічних антигенів.
Основу лікування становить антибіотикотерапія. Препарат підбирають, виходячи з даних аналізу на чутливість збудника. Проблема терапії стафілококової інфекції полягає в здатності мікроорганізму швидко мутувати і виробляти стійкість до антибіотиків. Методи симптоматичного лікування залежать від конкретної форми захворювання.
Наші лікарі
Давай піклуватись
про здоров’я: