Судоми та м'язові спазми;
Найпоширеніша причина - випадкове пошкодження або видалення парщитоподібній залоз під час операцій на щитоподібній залозі чи області шиї.
Гіпопаратиреозу - це ендокринне захворювання, прия кому паращитоподібні залози виробляють недостатню кількість паратгормону (ПТГ). Цей гормон відповідає за регулювання рівня кальцію і фосфору в крові. При його дефіциті:
-рівень кальцію в крові знижується;
-рівень фосфору підвищується.
Найпоширеніша причина - випадкове пошкодження або видалення парщитоподібній залоз під час операцій на щитоподібній залозі чи області шиї.
Імунна система атакує власні паращитоподібні залози, знижуючи або повністю зупитяючи їхню функцію.
Відсутність або недорозвиненність паращитоподібних залоз з народження (наприклад, при синдромі Ді Джорджі).
Недостатній рівень магнію в організмі блокує вироблення паратгормону.
Опромінення цієї ділянки, наприклад при лікуванні онкозахворювань, може пошкодити паращитоподібні залози.
Деякі спадкові стани можуть виеликати порушення функції залоз або синтезу паратгормону.
Судоми та м'язові спазми;
Поколювання та оніміння;
Сухість шкіри та ламкість нігтів;
Зниження пам'яті та концентрації;
Проблеми зі слухом і зором;
Порушення серцевого ритму;
Судоми гортані.
Для виявлення рівня мінеральних речовин і гормонів призначають лабораторні дослідження (аналізи крові). Можуть призначити рентгенограму, МРТ. Для діагностики прихованої форми передбачені спеціальні проби.Лікування поєднують з дієтотерапією і вітамінотерапією.
Дієта для пацієнтів повинна бути багата кальцієм, магнієм і вітаміном D. При цьому слід обмежити вживання фосфору. Солі кальцію і магнію в великій кількості містяться в молочних продуктах, деяких фруктах і овочах. Вітамін D з їжею можна отримати з риб'ячого жиру, морської риби, печінки і яєчного жовтка. Обмежити потрібно споживання м'яса - в ньому багато фосфору, м'ясна дієта може посилити напади тетанії.
При дотриманні всіх рекомендацій лікаря, прогноз сприятливий. Лікування повинно проводитися під контролем ендокринолога. Перевірка - раз в три місяці. Необхідно контролювати розвиток катаракти (одне з найчастіших ускладнень) у офтальмолога.