Лікування аутоімунного тиреоїдиту в Тернополі

Аутоімунний тиреоїдит являє собою активізацію імунної системи в щитовидній залозі з подальшим розвитком аутоімунного процессу, який веде до руйнування клітин, що виробляють гормони.

Як і щодо інших захворювань щитовидної залози, частота виникнення захворювання у жінок, в порівнянні з чоловіками, частіша від 2-3 до 15 разів. Захворювання зустрічається у всіх вікових періодах, але частіше в 40-50 років.

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ АУТОІМУННОГО ТИРЕОЇДИТУ

Причинами розвитку аутоімунного тиреоїдиту вважають наступні:

• надлишковий вміст хлору, йоду і фтору в оточуючому середовищі;

• довготривале перебування під прямим сонячним промінням;

• наявність гострих респіраторних захворювань, що часто ускладнюються, в анамнезі;

• хронічнi інфекції в організмі – до прикладу, каріозні зуби, запалення пазух носа;

• розлади психіки.

Ще одним фактором розвитку аутоімунного тиреоїдиту є довготривалий прийом великої кількості йоду.

СИМПТОМИ АУТОІМУННОГО ТИРЕОЇДИТУ

Ступінь симптоматичних проявів даної хвороби залежить від рівня тиреоїдних гормонів в крові (тироксин, трийодтиронін). При зниженні рівня гормонів, виникають симптоми гіпотиреозу:

• млявість, апатія;

• набір ваги;

• сухість шкіри, випадання волосся;

• першіння в горлі;

• погіршення пам'яті;

• можливе також збільшення розмірів щитовидної залози.

Рідко початок захворювання може проявитися розвитком транзиторного тиреотоксикозу (збільшення в крові рівня тиреоїдних гормонів) - хаши-токсикозом. Причиною хаши-токсикозу може бути руйнування тканини щитовидної залози або її стимуляція (підвищена функціональна активність щитовидної залози). Протікає з наступними симптомами:

• почуття прискореного серцебиття, перебої в роботі серця;

• дратівливість, різка зміна настрою;

• тремтіння пальців рук;

• невмотивована втома;

• зниження маси тіла.

При аутоімунному тиреоїдиті симптоми можуть бути різні, так як для кожного конкретного випадку характерний індивідуальний перебіг аутоімунних процесів.

НАСЛІДКИ АУТОІМУННОГО ТИРЕОЇДИТУ

Якщо аутоімунний тиреоїдит вчасно діагностувати, а після цього ретельно і відповідально стежити за змінами рівня гормонів, то ускладнення будуть зведені до мінімуму. Але за відсутності кваліфікованої допомоги і запізнілому лікуванні, можуть розвинутися:

• серцева недостатність;

• інфаркт міокарда;

• печінкова недостатність, збільшення печінки, гепатит;

• психічні розлади;

• втрата зору;

• запальні процеси суглобів, м'язів і сухожиль;

• гастрит;

• цистит;

• атеросклероз.

При тривалій аутоімунній атаці щитоподібна залоза може майже повністю зруйнуватися. Це небезпечно не тільки припиненням вироблення всіх її гормонів, а й утворенням злоякісної пухлини.

ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ АУТОІМУННОГО ТИРЕОЇДИТУ

З метою діагностики виконуються наступні дослідження:

• загальний і біохімічний аналіз крові;

• імунограма;

• аналіз крові на визначення рівня тиреоїдних гормонів (тироксин (Т4), тиреотропний гормон (ТТГ));

• визначення рівня антитіл до тиреопероксидази (АТТПО), тиреоглобуліну (ТГ).

• ультразвукове дослідження щитовидної залози;

• тонкоголкова біопсія щитоподібної залози.

Лікарем проводиться також аналіз сімейного анамнезу хворого і анамнезу життя.

Лікування даного захворювання передбачає використання замісної терапії, в особливо рідкісних випадках, при розростанні тканини щитовидної залози, показано оперативне лікування.

Записатись на прийом до ендокринолога медичног