Лікування аутоімунного тиреоїдиту

Аутоімунний тиреоїдит - це хронічне запальне захворювання щитоподібної залози, при якому імунна система помилково атакує власні клітини залоз, включаючи її поступове руйнування та зниження функції (гіпотиреоз).

Якщо аутоімунний тиреоїдит вчасно діагностувати, а після цього ретельно і відповідально стежити за змінами рівня гормонів, то ускладнення будуть зведені до мінімуму. Але за відсутності кваліфікованої допомоги і запізнілому лікуванні, можуть розвинутися:

• серцева недостатність;

• інфаркт міокарда;

• печінкова недостатність, збільшення печінки, гепатит;

• психічні розлади;

• втрата зору;

• запальні процеси суглобів, м'язів і сухожиль;

• гастрит;

• цистит;

• атеросклероз.

При тривалій аутоімунній атаці щитоподібна залоза може майже повністю зруйнуватися. Це небезпечно не тільки припиненням вироблення всіх її гормонів, а й утворенням злоякісної пухлини.

З метою діагностики виконуються наступні дослідження:

• аналіз крові на визначення рівня тиреоїдних гормонів (тироксин (Т4), тиреотропний гормон (ТТГ));

• визначення рівня антитіл до тиреопероксидази (АТТПО).

• ультразвукове дослідження щитовидної залози;

• тонкоголкова біопсія щитоподібної залози.

Лікарем проводиться також аналіз сімейного анамнезу хворого і анамнезу життя.

Лікування даного захворювання передбачає використання замісної терапії, в особливо рідкісних випадках, при розростанні тканини щитовидної залози, показано оперативне лікування.