Внутрішньовенні ін’єкції

Внутрішньовенна ін'єкція - введення розчину лікарського препарату в кровоносне русло безпосереднім чином. Основна перевага - швидке потрапляння і вплив лікарського препарату в органи, які найбільше цього потребують. При внутрішньовенному введенні препарату відбувається як більш швидке досягнення максимальної концентрації лікарського препарату в крові, так і більш швидке виведення препарату з організму.

Внутрішньовенні ін'єкції проводять з метою:

• введення ліків (тільки за призначенням лікаря);

• переливання донорської крові та її компонентів;

• введення контрастних речовин для діагностики захворювань.

Такий спосіб введення ліків дозволяє ефективно досягти потрібної їх концентрації в крові пацієнта. Лікар може оперативно регулювати дозування препарату, збільшуючи або зменшуючи дозу препарату, котрий вводиться. Лікарські препарати, введені внутрішньовенно, засвоюються організмом швидше, ніж препарати, які вводяться іншим чином.

Найбільш часто проводять пунктування вени ліктьового згину, а якщо необхідно - інші вени, до прикладу вени тильної поверхні рук (на нижніх кінцівках судини використовують дуже рідко, оскільки існує небезпека виникнення такого захворювання, як тромбофлебіт).

Під час процедури пацієнт має змогу лежати або сидіти. Рука хворого має бути по максимуму розігнута в ліктьовому суглобі, під лікоть медичний працівник кладе клейончасту щільну подушку чи рушник. На плече, вище ліктьового згину, на одяг пацієнта доволі туго накладають джгут для того, щоб перетиснути вени. Щоб покращити наповнення необхідних вен хворий повинен «попрацювати кулачком» - декілька разів розтиснути і стиснути його.

Перед здійсненням внутрішньовенної ін'єкції в обов'язковому порядку проводиться обробка рук медичної сестри з подальшим використанням одноразових рукавичок, а також обробка ділянки шкіри у пацієнта в місці передбачуваного вколу голки для того, щоб усунути можливість виникнення будь-яких ускладнень. Після того, як ліки повністю введено, голка видаляється, і для профілактики гематоми на 15 хвилин фіксується ватяний тампон, просякнутий спиртовим розчином.