Внутрішньом’язеві ін’єкції

Внутрішньом'язева ін'єкція  - це метод , коли ліки потрапляють в організм за допомогою введення  їх у розчиненому вигляді через шприц у товщину м'язів. Після здійснення внутрішньом'язевої ін'єкції, ліки надходять в кров шляхом всмоктування їх в кров`яному руслі скелетної мускулатури.

Внутрішньом'язеві ін'єкції застосовуються при потребі введення в м'язеву тканину як водяного, так і олійного розчину в обсязі до 10 мл.

Для того, щоб ефективно провести маніпуляцію, потрібно:

• психологічно налаштувати пацієнта (особливо важливо для дітей);

• запитати пацієнта про алергічні реакції на препарат;

• розмістити його в комфортному становищі.

Пацієнт може зайняти будь-яке зручне положення: він може лягти на спину, живіт або пліч, сидіти або стояти. Головне, щоб у нього був розслаблений м'яз, куди будуть робити ін'єкцію. Як правило, пацієнта просять лягти на живіт, оскільки так йому простіше всього буде розслабити сідничний м'яз.

Слід зазначити, що при всіх успіхах медицини залишаються вузькі показання, в яких використання внутрішньом'язових ін'єкцій, доводиться визнати виправданим. До них (показань) відносяться:

• ситуації, коли пацієнт з об'єктивних причин не може прийняти препарат через рот (непрохідність відділів шлунково-кишкового тракту, сильна блювота, відсутність свідомості, гострі психози), а введення препарату внутрішньовенно неможливе;

• використання препаратів, для яких не розроблені форми для прийому через рот.

Застосування внутрішньом'язевої ін'єкції є популярним видом введення лікарських засобів через  хороше кровопостачання скелетних м’язів. Воно веде до швидкого всмоктування препаратів.

Внутрішньом'язева ін'єкція лікарського препарату зазвичай проводиться в ділянку сідниць, так як саме в цій області добре розвинений шар м'язів, а також -  мережа кровоносних та лімфатичних судин, крім того, від цієї ділянки віддалені великі судини, що робить неможливим ризик їх ураження.

Перед початком процедури виконання внутрішньом'язевої ін'єкції препарату, медичний працівник повинен обробити руки спиртом або дезинфікуючим розчином, після чого одягнути гумові рукавички. Місце ін'єкції обробляється антисептичним розчином. Після завершення процедури введення лікарського препарату, ділянка ін'єкції обробляється антисептиком повторно.

Перевагою внутрішньом'язевої ін'єкції є і те, що на швидкість всмоктування лікарського препарату абсолютно ніяк не впливає харчування і набагато менший вплив мають індивідуальні особливості організму кожної окремої людини та прийом інших ліків.

Плюси внутрішньом'язевих ін'єкцій:

• досить швидке надходження лікарської речовини в кров (в порівнянні з підшкірним введенням);

• можна вводити водні, масляні розчини і суспензії;

• допускається вводити речовини, які мають подразнюючі властивості;

• можна вводити депо-препарати, що дають подовжений ефект.