Блювання у дітей — один із найпоширеніших симптомів, з яким стикається практично кожна родина. Найчастіше воно пов'язане з нетяжкими причинами — переїданням, реакцією на нову їжу, легкою кишковою інфекцією чи навіть емоційним перезбудженням. Проте в частині випадків блювання є ознакою стану, який потребує термінової медичної оцінки, тому батькам важливо орієнтуватися, коли варто просто спостерігати за дитиною, а коли — діяти негайно.

Чого не варто робити

Батьки часто прагнуть якнайшвидше полегшити стан дитини, але деякі дії можуть лише зашкодити:

  • самостійно давати дитині протиблювотні препарати чи антибіотики без призначення лікаря;
  • розводити дитячу суміш сильніше, ніж зазначено в інструкції, намагаючись «полегшити» травлення;
  • ігнорувати повторні епізоди блювання або поступове погіршення самопочуття дитини, сподіваючись, що все минеться саме.

Коли потрібно звернутися до лікаря?

Консультація педіатра необхідна, якщо:

  • блювання повторюється протягом дня або кількох днів поспіль;
  • дитина не може утримувати навіть невелику кількість рідини;
  • з'явилася підвищена температура або діарея;
  • дитина скаржиться на біль у животі;
  • дитина стала незвично млявою, сонливою або дратівливою;
  • помітно зменшилося сечовипускання;
  • симптом виник у немовляти віком до року;
  • блювання не припиняється або стан дитини поступово погіршується.

За потреби лікарі-педіатри  скерують дитину до дитячого гастроентеролога, інфекціоніста, хірурга або іншого профільного спеціаліста для подальшого обстеження.

Небезпечні симптоми

Негайної медичної оцінки потребує блювання, яке супроводжується такими ознаками:

  • домішками крові у блювотних масах;
  • зеленим кольором блювотних мас;
  • сильним або наростаючим болем у животі;
  • вираженим здуттям чи напруженням живота;
  • судомами;
  • втратою свідомості;
  • порушенням дихання;
  • сплутаністю свідомості;
  • різкою сонливістю або неможливістю розбудити дитину;
  • підозрою на отруєння ліками, побутовою хімією чи іншими речовинами;
  • появою симптомів після травми голови.

Окремої уваги заслуговує блювання, яке регулярно виникає вночі, будить дитину зі сну або поєднується з головним болем — такий характер симптомів також є приводом звернутися до лікаря, навіть якщо в інший час дитина почувається задовільно.

Ознаки зневоднення

Зневоднення — одне з найнебезпечніших ускладнень повторного блювання, особливо у немовлят і дітей молодшого віку, чий організм втрачає рідину значно швидше, ніж у дорослих. На втрату рідини можуть вказувати такі ознаки:

  • сухість губ і слизових оболонок;
  • сильна спрага;
  • плач без сліз;
  • рідкісне сечовипускання або сухі підгузки протягом кількох годин;
  • темний колір сечі;
  • запалі очі;
  • западання тім'ячка у немовляти;
  • загальна слабкість і млявість;
  • холодні кінцівки;
  • бліда або плямиста шкіра;
  • прискорене дихання.

Чим молодша дитина, тим швидше може погіршуватися її стан — зневоднення у немовлят здатне розвиватися впродовж кількох годин. Тому при появі виражених ознак зневоднення необхідно терміново звернутися по медичну допомогу, не очікуючи самостійного покращення стану.

Коли викликати швидку допомогу?

Телефонувати за номером 103 потрібно, якщо:

  • дитина втрачає свідомість або має судоми;
  • блювання містить кров або має зелений колір;
  • виник сильний чи наростаючий біль у животі;
  • є виражені ознаки зневоднення;
  • дитина не реагує як зазвичай або її складно розбудити;
  • з'явилися проблеми з диханням;
  • є підозра на вживання ліків, побутової хімії чи іншої токсичної речовини;
  • стан дитини швидко погіршується протягом короткого часу.

Головне, що варто пам'ятати

Більшість епізодів блювання у дітей минають самостійно і не потребують втручання лікаря. Однак важливо уважно стежити за загальним станом дитини, кількістю рідини, яку вона втримує, та появою додаткових симптомів. Своєчасне звернення до педіатра дозволяє вчасно виявити причину блювання і запобігти ускладненням, зокрема зневодненню, яке у дітей молодшого віку розвивається значно швидше, ніж у дорослих. Лікарі Оксфорд Медікал наголошують: якщо у вас виникають сумніви щодо стану дитини, краще проконсультуватися з фахівцем, ніж чекати і сподіватися, що симптоми минуть самі.

Інформація у статті має ознайомлювальний характер і не замінює консультації лікаря. Не застосовуйте лікарські засоби для лікування дитини без попередньої рекомендації фахівця.