Тривожно-фобічні розлади

Дитячі тривожно-фобічні розлади — це група психоемоційних станів, при яких дитина постійно відчуває сильну тривогу, страх або напруження навіть у безпечних ситуаціях. Це не «період» і не «характер», а стан, який впливає на сон, навчання, спілкування та якість життя дитини.

Тривожність у дітей може проявлятися по-різному: страх залишатися без батьків, боязнь школи, темряви, людей, хвороб, помилок чи навіть звичайних змін у повсякденному житті

Розвиток тривожно-фобічних розладів може бути пов’язаний із різними факторами:

• генетична схильність;
• підвищена чутливість нервової системи;
• стресові або травматичні події;
• конфлікти в сім’ї;
• булінг;
• надмірна критика чи високі очікування;
• емоційне перевантаження;
• тривожна атмосфера навколо дитини;
• складнощі адаптації в колективі.

Діагностика проводиться дитячим психіатром і включає:

• бесіду з батьками;
• оцінку емоційного стану дитини;
• аналіз поведінки та симптомів;
• психологічне тестування;
• виключення неврологічних або соматичних причин симптомів.

Важливо звертатися до спеціаліста вчасно, адже тривожні розлади можуть посилюватися та впливати на розвиток дитини.

Лікування підбирається індивідуально залежно від віку дитини та вираженості симптомів.

Може включати:

• дитячу психотерапію;
• когнітивно-поведінкову терапію;
• сімейне консультування;
• роботу з емоційною регуляцією;
• рекомендації для батьків;
• медикаментозну підтримку — за потреби та лише під контролем лікаря.

Основна мета лікування — допомогти дитині відчути безпеку, навчитися справлятися з тривогою та повернутися до повноцінного життя.

Для профілактики тривожних розладів важливо:

• підтримувати емоційний контакт із дитиною;
• створювати безпечну атмосферу вдома;
• не знецінювати дитячі страхи;
• навчати дитину говорити про свої емоції;
• дотримуватися режиму сну та відпочинку;
• обмежувати надмірний інформаційний стрес;

своєчасно звертатися за допомогою до спеціалістів.