11 міфів в неврології

У наші дні важко зустріти людину, якій би не була потрібна допомога невролога. Життя в місті з його стресами, шкідливі звички і гіподинамія призводять до того, що у більшості людей є як мінімум одна проблема зі здоров'ям, що відноситься до неврології. Ось тільки вкорінені помилки і «народна» медицина заважають пацієнтам дійти до лікаря і отримати кваліфіковану допомогу.

З неврологами МЦ «Оксфорд Медікал Тернопіль» розбираємося щодо основних помилок їхніх пацієнтів.

МІФ 1: ЯКЩО БОЛИТЬ ГОЛОВА - ЦЕ МІГРЕНЬ АБО РАК МОЗКУ

Реальність: «Найчастіше люди думають: якщо болить голова, значить, щось не так з головним мозком, значить, я серйозно хворію або у мене мігрень. У рідкісних випадках це так, але частіше головний біль - це одна з можливих реакцій організму на зовнішні чинники».

Це аж ніяк не рідкісна скарга для жителя міста. За даними ВООЗ, близько половини дорослих людей відчували головний біль хоча б раз на рік. Всього налічується близько двохсот видів головного болю, у всіх різні причини. Мігрень - це лише один з можливих видів головного болю, і причини її до кінця не встановлені. Новоутворення головного мозку - це не вид, а причина головного болю.

Розібратися, який з видів головного болю у вас, допоможе невролог, який після ретельного збору скарг, анамнезу та неврологічного огляду відправить вас на необхідні дослідження. Іноді дійсно може знадобитися МРТ головного мозку з подальшою консультацією нейрохірурга. А можливо, з'ясується, що ви потребуєте сеансів психотерапії для корекції тривожних розладів, які в 60-70 відсотках випадків є причиною головного болю напруженого типу».

МІФ 2: ЗАПАМОРОЧЕННЯ ТА ГОЛОВНИЙ БІЛЬ - ЦЕ НЕСЕРЙОЗНО

Реальність: Недооцінювати болі в голові, запаморочення, шум у вухах або скачки тиску - інша небезпечна крайність. Є думка, що до лікаря зі всякими "дрібницями" ходити не треба. Ще як треба! До лікаря потрібно звертатися при будь-якому порушенні самопочуття, яке триває більше трьох днів або носить повторюваний характер - наприклад, голова регулярно болить два-три рази на тиждень або паморочиться, або пальці терпнуть. До лікаря ходити не соромно. На поліклінічному етапі можна виявити серйозну хворобу на ранній стадії і вирішити проблему, не доводячи до госпіталізації.

До того ж нерідко пацієнти, які займаються самолікуванням, встигають перепробувати різні види ліків. А у лікаря через це зменшуються можливості по підбору дієвої терапії, так як заново призначати те, що вже не допомогло, частіше за все не має сенсу. А не допомогло воно через застосування не в тому дозуванні, не в тих поєднаннях з іншими засобами. 

МІФ 3: ЯКЩО БОЛИТЬ СПИНА, ТО ЦЕ ГРИЖА І ТРЕБА ВІДРАЗУ РОБИТИ МРТ

Реальність: «З появою перших томографів в 90-ті роки минулого століття в інформаційному полі занадто часто говорять про міжхребцеві грижі, що створює у людей хибне уявлення про те, що саме в цьому причина будь-якого болю в спині. В результаті багато пацієнтів самостійно записуються на МРТ, користуючись доступністю цього дослідження, а потім, бачачи діагноз «грижа диска», впадають в депресію з цього приводу.

Як показують численні дослідження, далеко не кожна біль в спині викликаний грижею міжхребцевих дисків. Грижу міжхребцевого диска діагностують у 5-7 відсотків пацієнтів, які звернулися до невролога з болем в спині. І навпаки, спина може не хворіти, а грижу міжхребцевого диска знайдуть, наприклад, при дослідженні, виконаному з іншого приводу. 

МІФ 4: ЯКЩО ВИЯВЛЕНО ГРИЖІ МІЖХРЕБЦЕВИХ ДИСКІВ, ПОТРІБНО РОБИТИ ОПЕРАЦІЮ

Реальність: Далеко не кожна грижа вимагає оперативного лікування. Операція робиться при наявності чітких показань, які визначає лікар.

Коли варто звернутися до невролога:

• при болях в шиї, грудному відділі хребта або попереку;
• при частому або регулярно повторюваному головному болі, запамороченнях, шуму у вухах, тимчасових погіршеннях зору;
• при непритомності або періодичних втрати рівноваги;
• при почутті оніміння, поколювання, слабкості в руках, ногах (в тому числі кінчиках пальців), на обличчі;
• при порушеннях мови, зміні голосу, не пов'язаних зі статевим дозріванням;
• при порушенні нюху;
• при треморі (тремтінні) в кінцівках;
• при порушенні міміки або контурів обличчя;
• при втомі, що виникає в умовах звичайного, звичного для вас навантаження.

Невролог відправляє на консультацію до нейрохірурга в строго обмеженій кількості випадків. По-перше, це поява симптомів ураження корінців спинного мозку: стійке оніміння або слабкість в стопі або руці, зникнення сухожильних рефлексів, парез в руці або нозі (зниження м'язової сили аж до паралічу) і порушення функцій органів малого тазу. У такій ситуації без хірургічного втручання можуть наступити серйозні наслідки аж до інвалідності. Друга ситуація, при якій невролог може направити до нейрохірурга, - больовий синдром, який не вдається нічим лікувати більше трьох місяців. 

Все інше прекрасно лікується консервативно. 

МІФ 5: ЯКЩО НОСИТИ КОРСЕТ, ТО БОЛІ В ХРЕБТІ ЗНИКНУТЬ

Реальність: Медичний корсет повинен призначати лікар, він же визначає час носіння. Корсет дійсно допомагає при деяких травмах хребта (наприклад, при компресійних переломах), після операцій з видалення міжхребцевої грижі. Корсет забезпечує стабілізацію насамперед кісткових структур хребта, що дозволяє уникнути неврологічних ускладнень при деяких видах переломів. 

Однак корсет - це допоміжний, чисто механічний спосіб підтримки хребта. Він зменшує біль за рахунок перенесення частини навантаження на себе. Однак треба розуміти, що в такій ситуації власна мускулатура перестає повноцінно працювати, організм стає '' ледачим ''. Коли людина ходить в корсеті цілими днями, потім без нього вже жити не може. 

Продовження буде…